Кожен від природи музикальний

Талант - видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований - теж, що і талановитий. Здібності - природна обдарованість, талановитість. Геній - вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.

Маленька дитина, з одного боку, - «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і не поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими.

Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.

Для дитячого віку характерна креативність (прагнення до творчості). Дитина живе своїми образами, коли, щось робить вдома, а зокрема в нашому дитячому садку створені всі умови для розвитку талановитих дітей.

Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця.

Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві. У стародавні століття музично - медичні центри лікували від туги, нервових розладів, захворювань серцево - судинної системи. Музика підвищує працездатність і розумову активність мозку. Але головне, музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Для цієї музики не існує нічого неможливого. Необхідно лише бажати її слухати і вміти слухати.

Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, бачити, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосів птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння чути народжувалася музикальність - природою дана людині властивість.

Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху. Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки. Однак все насправді інакше.

Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря - письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків

Кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності.

Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток якомога раніше.

Навіщо дитині потрібна музика

На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.

Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: "піди туди, не знаю куди". Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.

Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють "мову вітру і квітів", а також "бачать музику" і "танцюють вірші". Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід, і батьки бажають віддати саме до них свою дитину.

А що робити іншим музичним педагогам, які хочуть дещо змінити у своїй роботі? Вихід є - потрібно навчитись працювати по-іншому, взяти за основу педагогіку, в якій не дитину пристосовують до методики, а методику до дитини.

Не можна ввечері лягти спати однією людиною, а вранці прокинутись іншою. Тому і неможливо усе змінити миттєво. Ключем до розвитку дитячої музичної творчості може бути система К.Орфа, основними тезами якої є:

• ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індивідуальні вияви;

• створювати на заняттях атмосферу гри.

Елементарне музикування з інструментами К.Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників вже практикується муз керівниками в дитячих садках.

Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Добре розуміючи, що будь-яке музикування неможливе без попередньої копіткої роботи з оволодіння елементами музики, потрібно на кожному занятті поєднувати елементарне музикування з навчанням найпростіших елементів музичної мови. Проте головним є саме музикування, бажання дітей "спілкуватися" з музикою, співати та грати колективно, дістаючи від цього задоволення.

Головні завдання, які повинен ставити перед собою музкерівник на занятті:

• допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

• сприяти практичному засвоєнню музичних знань;

• створити передумови до формування творчого мислення;

• розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

• формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Ефектним є поєднання музичної педагогіки К.Орфа з сучасними методами дитячої музичної педагогіки. Допомагають у розв'язанні завдань виховання творчих музичних здібностей дітей два основоположних методи - метод активізації творчих здібностей дитини та метод моделювання музичної мови.

Метод активізації творчих здібностей - це керована педагогом дитяча творчість та створення умов для її вияву, що сприяє формуванню креативності та незалежності мислення.

Метод моделювання - це спосіб або механізм навчання дітей музичної грамоти. Моделюватись різними способами можуть ритмічні та звуковисотні відношення, темп, ритм тощо. Без використання моделювання надто складно навчати дітей елементів музичної грамоти.

Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.

1. Навчальне музикування - це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метро ритму.

2. Творче музикування - це імпровізаційно-творча "гра в музику" в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії. Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.

Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих музичних інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Окремо потрібно розглянути такий розділ, як активне слухання музики. Сучасна дитяча музична педагогіка дедалі частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи - метр, ритм, динаміку тощо - це і є активне слухання музики. Починати творчі музичні заняття можна з комунікативних ігор. Що таке комунікативні ігри? Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Такі ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних, та психологічних завдань. Це свого роду розминка, що залучає та заохочує всіх дітей до спільної діяльності. Багатим і мудрим джерелом таких комунікативно-рухливих ігор є український фольклор, як поетичний, так і музичний.

На музичному занятті дитині потрібно дати можливість бути самим собою. Дітям потрібна музика, а не розмови про неї. Хіба це не найважливіше?

Тому головним на музичних заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється як вміння і бажання зробити щось по-своєму. "Зіграй, станцюй, як ти хочеш", - ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати власне виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив) дає змогу дитині бути індивідуальною, неповторною.

Творче музикування допомагає грати багатопланово - грати і грати: грати на інструментах з елементами музики ( ритмом, тембром, динамікою), грати один з одним, розігрувати сюжети пісень, грати разом, створювати ту неповторну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і весело.

Велику увагу на музичних заняттях приділяють музикуванню з використанням "звуків жестів". Звукові жести - це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці "інструменти", якщо їх можна так назвати, надані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, можна запропонувати його озвучити. На допомогу приходять "звучні жести". Діти розуміють, що вірш можна декламувати і водночас плескати руками по колінах або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Можна лише уявити собі, скільки варіантів складають діти! цей вид музичної діяльності доступний, і важливо те, що він розвиває творчі здібності кожної дитини, особливо у взаємозв'язку з мовою і рухом.

Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації та різні їх комбінації, правильно організовані муз керівником, допомагають практично вирішити питання, важливе для музичної педагогіки, - вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дають можливість кожній дитині знайти своє місце, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, або й навіть простою. Але важливою є участь у музикуванні.

Окремо потрібно наголосити на музичних інструментах. Використовуючи звичайні, фабричні інструменти, потрібно використовувати також інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як саме народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними ігровими інструментами. Наприклад, прокидається вранці сонечко - легеньке побрязкування на залізній паличці. Голос кікімори діти можуть показати, зігравши на звичайному свистку.

Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.

Ожин з видатних західних психологів А.Маслоу пасав: "Ми мусимо вчити дітей бути творчими особистостями, здібними до сприйняття нового, а також до вміння імпровізувати". Нам нині потрібно виховувати дитину, яка відчуває себе сильною, сміливою. У час швидких змін діти мають вірити в свої сили, не боятися пробувати і помилятися, варіювати, аж поки не буде знайдено правильне рішення.

Поради музкерівника

Як пояснити дитині необхідність занять музикою?

Чи знаєте ви, що ще перебуваючи в утробі матері, дитина може слухати музику. А по досягненню 18 тижнів, слух стає досконалим. Малюк семи місяців, перебуваючи в маминому животику, може стати справжнім меломаном!

Справді, майбутні малюки дуже люблять класичну музику, давно помічено, що твори Вівальді здатні заспокоїти дитину, Бах і Брамс збуджують і тонізують.

Якщо малюк почує звуки важкої музики, це викличе у нього дискомфорт, і він починає вести себе неспокійно. Класична музика благотворно впливає на розвиток плоду і самопочуття мами.

У житті багатьох батьків виникають питання, чи є сенс навчати дитину музиці і головне, як пояснити дитині необхідність занять музикою? Спробуємо розібратися в цих хвилюючих питаннях. Перше що повинні знати батьки, це те що - музичний слух є у всіх дітей. Однак в одних цей слух виражений більш яскраво, в інших навпаки, це потрібно знати всім, хто в більшості думає, що музичного слуху у нього ніколи не було і не буде. Всупереч розхожій думці, музичним слухом мають все, практично кожен з нас. Що б дитина "привчався" до музики, необхідно займатися з ним з раннього дитинства, прищеплювати інтерес до музики. Окрім музичних ігор з дитиною, відвідуйте концерти класичної музики. Основне навчання в музичній школі - навчання класичній музиці. Підійдіть разом до оркестровій ямі, покажіть йому інструменти, розкажіть дитині про них, поясніть, як вони називаються. Багато фахівців вважають, що прослуховування класичних творів, позитивно позначаються на діяльності нервової, травної, серцево-судинної систем. Ця музика має розслаблюючим ефектом, а може і стимулювати розумову активність і фізичну діяльність. І чим раніше почнеться прилучення до класики музичних творів, тим більше в нього можливостей полюбити її.

У житті дитини існує  період, коли вона починає проявляти інтерес до музики та гри на музичних інструментах. Це період між 8 і 9 роками і вік повноліття. Як правило, в дитинстві цей період сильний, але не тривалий. У цьому віці можна перевірити можливості дитину грати на музичних інструментах. Якщо ви вирішили віддати дитину в музичну школу, добре за деякий час до надходження найняти йому досвідченого викладача, що б дитина успішно і без проблем здав всі музичні тести при вступі до школи. Спеціально створена комісія в музичних школах, прослуховує дітей і відбирає для навчання більш музично розвинених. Часто батьки стикаються з проблемою, що через два три роки навчання дитина більше не хоче займатися, втрачається інтерес до занять музикою, а з цим стикаються практично всі. Необхідно розібратися, чому дитина втратив інтерес до занять музикою. Можливо, дитина перевантажений заняттями, може бути у нього не складаються довірчі відносини з викладачем? Найбанальніші та поширені причини - лінь і перші складнощі. Якщо дитині не пояснювати не зрозумілих йому речей у музиці, не допомагати в освоєнні музики, і дати зрозуміти що він у будь-який момент може кинути навчання - він неодмінно так і вчинить. Але якщо він буде усвідомлювати, що заняття музикою не менш важливі, ніж навчання в школі, він обов'язково закінчить музичну школу і ви ніколи про це не пошкодуєте.

Однак необхідно також знати, що гра не на всіх музичних інструментах з раннього дитинства, рекомендується фахівцями. Спробуємо розібратися у спектрі можливостей музичних інструментів.

Фортепіано. Це класичне музичне виховання, може залучити багато дітей. Однак пам'ятайте, що навчання гри на піаніно вимагає неймовірного терпіння, успіх досягається наполегливою і довгим працею. Зате коли дитина освоїть гру на піаніно, він отримає одне головна перевага - зможе вільно вибирати музичні стилі. Ще один вагомий плюс на користь піаніно, це те, що навчання на цьому інструменті не представляє значних труднощів.

Гра на ударних інструментах. Активні і неспокійні діти з задоволенням грають на ударних, що дозволяє їм "випустити пар", а тихі та спокійні захоплюються грою до самозабуття. Освоївши основи, дитина швидко починає самостійно грати різні популярні поп і рок-твори, особливо актуально це для підлітків. Крім того гра на ударних відмінно розвиває ритм.

Духові інструменти, такі як саксофон, труба, тромбон і кларнет, вимагають гарної моторики губ і сильною роботи легенів. На таких інструментах рекомендується грати з з 9-11 років.

Струнні інструменти. Звучання скрипки і віолончелі заворожує багатьох дітей. Але для освоєння такого інструменту, необхідний цілий ряд необхідних якостей, крім нескінченного терпіння. Якщо у вашої дитини хороший слух і спритні руки, спробуйте запропонувати йому гру на струнних, але будьте готові, що навчання гри на такому інструменті довгий процес, вам і вашій дитині доведеться запастися терпінням, щоб домогтися перших результатів.

І самий популярний інструмент, після піаніно-це гітара. Найпростіші акорди звучать красиво і зрозуміло. Уміння грати на гітарі забезпечить вашій дитині велику увагу з боку однолітків.

Займаючись музикою, дитина привчає себе до щоденного праці, в ньому виховується сила волі, посидючість і терпіння. Музика навчить дитину чути і слухати, бачити і дивитися, краще відчувати. Заняття музикою збагатять його внутрішній світ, буде емоційно насичувати його, а отже зробить його більш цілеспрямованим і всебічно розвиненим. Музика вчить просторовому поданням, образному мисленню і щоденного копіткій праці.

Обережно: захворювання дитячих голосових зв′язок

В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв'язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Якнайскоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.

Голосовий апарат - це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:

• уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;

• не співати під час хвороби;

• не співати на вулиці у холодну пору року;

• обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв,категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.

На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у сім'ї та колективі.